Андрій Капраль – великий імпровізатор

Andriy Katral - Ukrainian A cappella Singer Pikkardiyska Tertsia

Він не любить бути другим, або, збав Боже, третім. Тому вчитися на соліста почав заздалегідь – першу сольну партію Андрій Капраль заспівав 20 січня 1975 у пологовому будинку. Подальшу майстерність співака відточував на кухні під інструментальний супровід, використовуючи баняки замість барабанів, мітли – як гітари, жарівки – як мікрофони. Для того, аби не дратувати сусідів одноманітністю, Андрій складав свій репертуар із пісень, які слухав по радіо чи телебаченню; водночас насичені аранжування «а-ля Боббі Макферін» теж із думкою про ближніх: усі паузи заповнювалися ритмом або імітацією інструментів.

Першою музичною школою мав стати Будинок піонерів, де Андрій намагався навчитися грати на барабані або принаймні на італійському акордеоні дідуся. Не склалося. Відтак, у музичній студії при «Сільмаші» Андрій врешті звільнив руки від інструментів, а голос – від думок про сусідів. У музичному училищі не було інших варіантів: на диригентському відділенні 4 рази на тиждень треба було вчитися хоровому співу. Завдяки голосовим мутаціям, майбутній «піккардієць» донесхочу наекспериментувався: перший рік співав басом, наступних півроку – баритоном, і аж потім «пересів» до тенорів. Утім, за силою звучання голос Капраля ніяк не вкладався в прокрустове ложе хорового співу, тому довелося «тягнути соло». Для того, аби мати право порушувати правила, Андрій їх натхненно вчив ще й на додаткових «класах-апендицитах», до цілковитого задоволення собою проспівуючи всі партії «піккардійських» пісень.

Упродовж 14 років Андрій офіційно вчився, тому має на руках документи про закінчення музичної школи, Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича та Вищого державного музичного інституту ім. М. Лисенка. Утім неофіційно він вчиться досі – щодня експериментуючи над своїм вокалом, привносячи в свої партії відтінки емоцій, діапазон яких приблизно такий самий, як і голос Андрія. У своєму співі він хоче слухачам дарувати увесь світ прекрасних звуків.

Саме «Терції» завдячує знайомству зі своєю дружиною, яка прийшла на їх спільний концерт із «Мертвим півнем» і «Плачем Єремії». Із-поміж усіх вокалістів обрала Андрія, пообіцявши друзям, що буде з ним зустрічатися. Андрій не заперечував, тому зараз дає настанови двом своїм донечкам у яких октавах краще плакати, а які більше пасують для сміху.